Головна » Матеріали » Мої статті |
Десь-колись, в якійсь країні, Проживав дідусь старезний. Мав цей дід грошей багато, Не вміщались вони в хаті. Вийшов дід вночі на грядку, Щоб сховати грошей купку. Не хотів іти до банку, Довіряв своєму сховку! Час летів немов на крилах, Дід схотів свій скарб примножить, Щось сказать він був не в силах: Замість грошей ріпка сходить! Вирішив позвать бабусю, Свою любую Настусю: «Насте, Насте, сюди біжи, Ріпку витягти поможи!» «Ой старий, чого тобі треба? Я зараз від щастя на сьомому небі. До мене саме косметолог прийшов, Імідж мені підходящий знайшов!» «Настусю моя люба, мила! Тут такеє теє-то-як –його діло: Якщо ти мені не поможеш, Без косметолога жити зможеш! Не бачить тобі його більш ніколи, Подумай, яка жде тебе доля!» «Любий мій, це ж шантаж, Не бери на серце такий вантаж! Проте я ж тебе так поважаю, Тому заради нового манто тобі помагаю!» Потягли вони ріпку вдвох, А ріпка на місці – ох! Вирішила бабка онучку звати, З супермоделлю ріпку витягати. Супермод ель якраз по мобілці говорила, Мовою своєю полонила: «Звичайно, я тебе чекатиму, приходь! Ну, чао, обо всьом при встрєчі, ти ж заходь!» «Онучко, чуєш, що тобі кажу, Ось я тебе, ледащу, накажу!» «Ти, бабцю, не парся, Я вся при ділах! Такий об’явився, Що це ж просто ж – ах!» «Ану йди сюди, бо мобілки не буде, І в комп більш не будеш раз по раз глядіть, А твій розлюб’язний ще мить – і забуде!» «Ви що божевільні? Ми ж люди всі вільні! Якщо вже так треба, Ба, дє, поможу!» І хоч вони ріпку вже втрьох потягли, Зробити упертій нічо’ не змогли! Онучка позвала трудягу Рябка, З яким, бач, дружила, не мавши дзвінка. Рябко на городі з’явився умить, Така його доля – людині служить! Тягнули завзято усі вчотирьох, А ріпці нічого, вона – ні торох! Рябко згадав Мурку, що гнала десь курку, І крикнув бадьоро, щоб чув увесь двір: «Гей, Мурко, покинь лишень курку, До нас ось біжи, ріпку витягти допоможи!» «Хіба ти не бачиш, я так заморилась, Нездужаю, хвора, не маю вже сил!» «Ти знаєш що, любко, ось покличу Бровка, Побачиш, мя мила, що тим, хто без діла!» «Я все зрозуміла, беруся за діло! Про спільне діло я так дбаю, Тому вам допомагаю!» Їх було п’ятеро, міцних та дужих, А ріпка щось не дуже, сидить і не туже. Повз них тут Мишка пробігала, Із кимсь так жваво розмовляла: «Окей! Ви без базару і понтів, Та не ловіть ви там ґавів! Хай краще всім буде хана, Про все на стрєлці, ну пока!» «Норо, йди –но сюди, У нашу справу рук доклади!» «Від мене ви цього не дочекаєтесь, В мене ви як жертви намічаєтесь! Я поспішаю на крутюще рандеву, У мене справ по саму голову!» «Норо, будь ласкава, удружи, Ріпку витягти поможи! Тридцять бабок з-під неї твої, Доклади лиш з нами зусилля свої!» «Надєюсь все це без приколу, Бо не позбудетесь мишей ніколи!» Всі дружно ріпку потягли Й нарешті витягти змогли! Та от дива, а може, й не дива, Бо так воно-таки бува: Порожня яма, і грошей у ній нема! Свідомості лишилась бабця, Дідусь своєї тіні ізлякався. А Нора та хутенько встала Й своїх процентів зажадала! Отак не тільки в казці, а й в житті бува, Один втрача, а інший здобува!» Ми ж побажаєм в році Новому З прибутками бути старому й малому! Хай Миша побільше всім грошей несе, Задумане вами хай збудеться все! Підготувала С.С.Гудкова Джерело: http://besondere.ucoz.ua/kazka_pro_ripku.doc | |
Категорія: Мої статті | Додав: Lana (26.10.2015) | |
Переглядів: 3562 |
Всього коментарів: 0 | |
Категорії розділу | |
---|---|
|
Вхід на сайт |
---|
Пошук |
---|
Наше опитування |
---|
Статистика |
---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |